RU
UA

Поговоримо трохи про персонал.

У всіх нас бувають в підпорядкуванні складні співробітники. Я для себе розбила їх на декілька категорій:

  1. “Мені ніхто не указ” – авторитетів немає, все робить так, як вважає за потрібне.
  2. “Зірка” – я красавчик, мені все можна.
  3. “Сірий кардинал” – хочу всім керувати, але ні за що не відповідати.
  4. “Деструктор” – мені все не подобається.
  5. “Пліткар” – особисте життя і подробиці співробітників значно важливішою за роботу.
  6. “Прокрастинатор” – я живу в своєму режимі, не треба мені заважати.
  7. “Булер” – невихований, хуліган і т.п.

Впевнена, кожен може в цей список додати свою улюблену категорію і не одну, але я зараз не про це – складні співробітники створюють на робочому місці багато конфліктних зон, які призводять до:

  1. Зниженню ефективності бізнесу.
  2. Надлишковим витратам часу і нервів.
  3. Створенню напруженої обстановки на робочому місці та в колективі.
  4. Погіршенню іміджу бренду
  5. Збільшенню плинності та інших неприємностей.

Як з цим боротися? Я знаю, що особливо часто це ставить в тупик молодих управлінців, які не мають достатнього досвіду і авторитету, часто вчора ще були у ролі підлеглих, а тепер винужненних керувати своїми товаришами.
Як не дивно, рецепти спілкування практично однакові для всих цих категорій. Буду рада, якщо в коментарях ви доповните мої варіанти – це, безумовно, не вичерпний список.


  1. Розставте всі крапки над і.

Завдання керівника – залишатися максимально нейтральним, даючи зрозуміти людині, що його поведінка шкодить бізнесу компанії, іноді сам співробітник цього дійсно не усвідомлює. Намагайтеся поспілкуватися зі співробітником без позиції “зверху”, просто як із другом, якому хочете допомогти. Обов’язково зазначте його сильні сторони, його можливий вже зроблений внесок у роботу компанії і покажіть на конкретних прикладах, як його поведінка це руйнує, обговоріть з ним кілька ситуацій з його участю, представивши їх очима сторонніх спостерігачів.

  1. «Факти, тільки факти» (с).

Під час обговорення ситуацій не використовуйте оціночні судження ( «ти погано працюєш»), для чого необхідно мати під рукою конкретні факти, цифри і дати. Тому до початку розмови треба промоніторити поведінку співробітника протягом деякого часу, дуже непогано зробити це за допомогою різноманітних технічних засобів, яких на сьогодні існує багато. З цифрами дуже важко сперечатися.

  1. «Спочатку було Слово…» (с).

Дуже часто людина сама не розуміє, що штовхає її на ті чи інші суперечливі вчинки. Намагайтесь максимально привернути до себе підлеглого і зрозуміти, що ж є першоджерелом його складної поведінки. Ним може бути, наприклад:

  • Сімейні проблеми
  • Особистісний конфлікт
  • Вигоряння
  • Відсутність перспектив
  • Занижена самооцінка
  • Недолік уваги і т.ін.

Будьте готові до того, що виявлені причини можуть потягнути за собою певні зміни / витрати. Наприклад:

  • Співробітника потрібно терміново відправити у відпустку
  • Необхідно переглянути / перерозподілити робоче навантаження, змінити штатний розклад
  • Доведеться надати кошти на матеріальну допомогу / лікування / навчання / …

Ваша увага та розуміння його проблем істотно підвищить лояльність співробітника, а надана допомога збільшить його продуктивність та результати.

  1. «Краще лікування – профілактика» (с).

Починаючи розмову зі складним співробітником, визначте для себе, скільки часу ви даєте йому на трансформацію – свого роду випробувальний термін. У цей період будьте до нього особливо уважні – давайте регулярно зворотний зв’язок, попереджайте, якщо бачите, що його знову тягне до колишнього стилю. Дайте йому шанс на зміну – у багатьох це виходить, особливо якщо вони молоді.

  1. Песимізм заразний. Завдання менеджера – не допустити поширення зараженн.

Якщо ви бачите, що змін не відбувається, не варто затримувати людину, яка може розкласти і демотивувати весь колектив в короткий термін. Завдання менеджера – ефективна робота компанії, а не виховання окремого персонажа. Пам’ятайте – звільняючи когось, ви даєте йому шанс знайти роботу, яка дійсно принесе задоволення саме йому. Тому, якщо вирішили звільняти – не зволікайте, щоб його вплив на колектив був мінімальним.

Проводячи індивідуальну роботу, не забувайте й про колективну терапію. Приклад з мого особистого досвіду:

На початку своєї менеджерської кар’єри я керувала невеличким колективом, дружним та активним. Для мене це був перший досвід керівництва, я дуже старалася, а тому часто “перегинала палицю” і була дуже вимогливою до підлеглих. Часом занадто вимогливою. У Донецьку 90-х років ситуація і без цього була нервовою та напруженою, тому в якийсь момент дрібні образи та непорозуміння скупчилися практично в бунт. Скажу чесно – я дуже вдячна моїй команді, яка спочатку прийшла до мене і попередила, що якщо так буде тривати й далі, вони будуть змушені поскаржитися моєму керівництву. Для мене тоді це був сильний удар, і по самолюбству, і по амбіціях, але я подумала і зрозуміла, що вони багато в чому мають рацію. Тоді ми зібралися і поговорили, чесно висловили в обличчя одне одному все, що накопичилося. Не скажу, що це була проста розмова, але вона допомогла усім нам. Після цього ми дійсно стали відмінною командою, зберігши добрі відносини на багато років, уже працюючи в різних компаніях. Окрім цього, з часом всі її учасники створили власні компанії.

Тому не бійтеся розмовляти – основна маса проблем виникає через непорозуміння.

І ще кілька моментів, на які хотілося б звернути увагу.

  1. «Нічого особистого, тільки бізнес» – намагайтеся бути максимально коректними при спілкуванні з такими людьми, обговорюючи з ними їхні справи, а не їх самих.
  2. «Не виносьте сміття з хати» – не обговорюйте таких працівників з іншими співробітниками, особливо ту інформацію, яку ви дізналися при особистому спілкуванні.
  3. «Діалог, а не монолог» – спілкуючись зі складними співробітниками, використовуйте не моралізаторство, а намагайтесь побудувати діалог, в якому ви обидва могли б почути одне одного.
  4. «С глаз долой, из сердца вон» (с) – не звільняйте людину, не розібравшись в ситуації і не отримавши достатньо підтверджень для звільнення.
  5. «Бережіть нерви!» – як би вас не дратувало поведінка підлеглого, думайте насамперед про роботу і своє здоров’я. Нерви не відновлюються!